Україна розпочала мобілізацію коштів на відновлення Нового безпечного конфайнменту на ЧАЕС після пошкоджень внаслідок атаки російського дрона. Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час міжнародної Чорнобильської конференції. За його словами, загальна потреба становить близько 500 мільйонів євро. Вже підписано угоду з ЄБРР на 30 мільйонів євро для першочергових робіт, а партнери оголосили додаткові зобов’язання на понад 100 мільйонів. Шмигаль наголосив, що відновлення конфайнменту є критичним для ядерної безпеки України та всієї Європи.

"Ми маємо складний план: стабілізувати ситуацію і підготувати повне відновлення, яке має бути здійснене до 2030 року. Воно має розпочатися фактично на початку 2028 року", - сказала очільниця ЄБРР Рено-Бассо. За її словами, пошкодження конфайнменту ЧАЕС внаслідок дронової атаки створює серйозні довгострокові виклики, які потребують міжнародної координації. "Це не короткострокове питання ядерної безпеки, а довгострокове питання", - наголосила вона.

Активна фаза робіт із відновлення конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції має розпочатися до 2028 року, повне відновлення планується завершити до 2030 року, - заявила президентка Європейського банку реконструкції та розвитку.

«Ми у ЄБРР рішуче налаштовані підтримати відновлення функціональності нового конфайнменту. Одразу після атаки ми замовили детальну оцінку пошкоджень за підтримки консорціуму, що будував арку. Попередні технічні оцінки свідчать, що корозія, яка впливає на сталеву конструкцію, може поставити під загрозу довгострокову безпеку арки. Програма, яка нині реалізується, має створити надійну технічну й управлінську основу перед будь-яким остаточним рішенням щодо повномасштабних робіт», - наголосила Рено-Бассо.

За її словами, донори, як-от ЄС, Франція та Велика Британія, вже схвалили виділення 13 мільйонів євро на фінансування цього важливого підготовчого етапу, однак наявних ресурсів недостатньо. «Наші оцінки свідчать, що ремонтні роботи, необхідні для відновлення повної функціональності нового безпечного конфайнменту до 2030 року, можуть коштувати щонайменше 500 мільйонів євро. Додаткове фінансування явно буде потрібне у 2026 і 2027 роках, щоб перейти від надзвичайних заходів і підготовчих робіт до повної реалізації», - підкреслила вона.

Постійна українсько-баварська робоча комісія переходить до реалізації проєктів

Відновлення генерації електрики та декарбонізації: ЄІБ підтримає Центроенерго на €350 тисяч

Більше новин:

• Мінрозвитку та ЄБРР обговорили подальші проєкти відновлення в Україні
• Торік у громадах реалізували понад 200 проєктів відновлення - Кулеба
• Міжнародний реєстр збитків відкриває п'ять нових категорій подачі заяв для бізнесу та держави
• Оновили перелік товарів та послуг, які закуповуватиме ЦЗО при Агентстві відновлення
• У межах Програми відновлення України III ще 19 проєктів отримають фінансування
• В Україні збільшилася кількість ФОПів

Павло Клімкін, ексглава МЗС:

Зараз ідеальний момент, щоб українські регіони шукали партнерів у всіх країнах ЄС

У Чернівцях пройшов форум ідей та рішень «Re:Open Bukovyna», на якому учасники обговорювали роль Чернівецького регіону в євроінтеграційних процесах. Одним зі спікерів заходу був колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Кореспондент Укрінформу зустрівся з ним та поспілкувався про необхідність розбудови конкурентних переваг Буковини, транскордонну регіональну співпрацю, майбутній непростий шлях нашої держави до членства у ЄС, роль і місце регіонів у цьому процесі. 

Одним із ключових нововведень стало впровадження нового підходу до закупівель у проєктах будівництва, які реалізуються за публічні кошти.

Йдеться про механізм рамкових угод, який дозволяє заздалегідь сформувати перелік підрядників і надалі швидко обирати виконавця для конкретного об’єкта. Такий підхід суттєво скорочує час на проведення процедур і дозволяє швидше запускати відбудовужитла, інфраструктури, соціальних об’єктів тощо.

Паралельно змінюється підхід до ціноутворення в будівництві. Нові правила мають наблизити кошториси до реальних ринкових умов, зокрема через оновлення підходів до визначення рівня оплати праці. Одночасно запускається в роботу база даних цін на будівельні матеріали в складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Суттєві зміни стосуються і дозвільних процедур. Замовники будівництва отримують можливість самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Це скоротить строки та зменшить ризики затягування процесів. Механізм запроваджується як експериментальний із подальшою оцінкою ефективності

У Міністерстві розвитку громад та територій повідомляють, що вже розпочали наповнення Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси, що є першим кроком до створення електронної системи ціноутворення у галузі. 

Наповнюється база даних з кількох джерел: із системи Prozorro, митної та податкової статистики, аналітики ринку, а також безпосередньо від виробників і постачальників будівельної продукції. Окремо враховуються звіти з аналізу цін, які формують учасники будівництва. Саме поєднання цих джерел, зокрема даних від виробників і постачальників, дозволяє сформувати максимально об’єктивну картину вартості матеріалів на ринку.

В Агентстві відновлення поділилися з делегацією Республіки Естонія досвідом у сфері захисту та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичного сектору.

«Естонській стороні представили напрацьовані рішення з інженерно-технічного захисту, які вже довели свою ефективність в умовах війни, показали типові проєктні рішення для інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та пояснили їхні ключові переваги: швидка побудова та стійкість», - ідеться в повідомленні Держагентства відновлення.

Ці захисні споруди здатні витримувати десятки ударів, а трансформатори продовжують роботу навіть під обстрілами. Сьогодні Агентство відновлення завершує реалізацію таких рішень на понад 120 об’єктах критичної інфраструктури. Вже добудовано захист 39 елементів на 22 підстанціях більшої потужності. Стан виконання і хід будівництва відстежують за допомогою спеціально розробленого дашборду, що дозволяє оперативно контролювати всі етапи реалізації. Додатково функціонує дашборд моніторингу вартості будівельних матеріалів, які закуповуються для зведення об’єктів фізичного захисту.

Естонська сторона висловила зацікавленість у вивченні українського досвіду; партнери готові переймати передусім типові рішення, які дозволяють швидко зводити споруди, що ефективно працюють у кризових умовах. Крім того, делегація з Естонії відвідала об’єкти, де тривають роботи зі зведення захисту, щоб ознайомитися з практичними аспектами реалізації рішень.

Держава вже передала понад 1300 активів до Фонду держмайна, серед ключових об’єктів для продажу – Одеський припортовий завод, Сумихімпром та інші великі підприємства. Водночас система держпідприємств залишається складною: із понад 2200 юросіб значна частина є неліквідною, лише кілька сотень активів придатні до ефективного управління. Про це повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха під час заходу з нагоди 100 днів роботи нової команди відомства. Ключове завдання – перетворити близько 3000 держпідприємств із тягаря на драйвер економіки. Попри війну зростає інтерес як українського, так і іноземного бізнесу до приватизації.

Цьогорічна весняна посівна кампанія в Україні проходить під вимушеною егідою «пізнього старту», проте аграрії впевнено виходять на планові показники. За прогнозами, у 2026 році площі під ярими зерновими та зернобобовими культурами залишаться на рівні минулого року – майже 6 млн га. Загалом під зернові та олійні культури буде відведено приблизно 16,6 млн га, також озиминою вже засіяно 5,4 млн га.

На сьогодні українські аграрії усіх регіонів долучилися до сівби зернових культур. Поступово посівна набирає темпів і ярими зерновими та зернобобовими вже засіяли п’яту частину від прогнозованих площ. Зважаючи на сучасні геополітичні виклики, вітчизняні аграрії працюють в умовах зростання виробничих витрат на пальне та мінеральні добрива, що може позначитися на подальшій рентабельності виробництва. Як тривають роботи в полях та які ризики можуть вплинути на подальший перебіг посівної кампанії – з’ясовував Укрінформ.

Попри непросту безпекову ситуацію в Харкові, фахівці мають свої невеличкі плани розвитку. З 2022 року до Харкова почали надсилати насіння навіть ті установи, з якими раніше не було контакту.

Національний музей історії України завершив освітній проєкт про доступні простори «Музей для кожного»

"Проєкт об’єднав фахівців музейної справи навколо створення доступних просторів для ветеранів, людей з порушеннями слуху, зору, інтелектуального розвитку та дітей різного віку. З понад 800 заявок на участь відібрали 500, й близько 400 музейників, гідів та освітян з усієї України отримали свої сертифікати про успішне проходження курсу", - йдеться у повідомленні Міністерства культури України. Читати далі